«СИТНИЙ ДВІР 2004»: «ЗІ «СЕРВІС-АГРОЗАХОДОМ» СПІВПРАЦЮЄМО НЕДАВНО, ПРОТЕ, РЕЗУЛЬТАТОМ ЗАДОВОЛЕНІ»

Товариство «Ситний двір 2004» розташоване у селі Воробіївка Дунаєвецького району Хмельницької області. Засноване господарство 2004 року, і донедавна було відоме на всю Україну під назвою «Подільський бройлер» та займалося в основному розведенням свійської птиці та вирощуванням зернових, бобових і олійних культур. Починали зі 100 га землі, з кожним роком збільшуючи земельний банк. Сьогодні ж в обробітку підприємства більше 7000 га, на яких висівають озимі та ярі сільськогосподарські культури, а саме: пшеницю (станом на 2020 рік посіяно 1,5 тис. га), ріпак (1,5 тис. га), жито (400 га), кукурудзу (приблизно 2 тис. га), соняшник (1,5 тис. га), сою (приблизно 500 га). 

Про це журналу «АгроЕліта» розповів агроном ТОВ «Ситний двір» Микола Тімош. Агрономом Микола Васильович працює вже 27 років, а в господарстві – понад 9 років, тож чудово знає всі його особливості.

•  Пане Миколо, як минув 2019 рік для ТОВ «Ситний двір»? Чи задоволені врожаями?
•  Загалом, урожаї у нас непогані, і хоча рік був трішки несприятливий, зважаючи на погодні умови, в розрізі культур ми отримали: озимої пшениці – в середньому 76 ц/га, ріпаку – майже 38 ц/га, соняшнику – в середньому 45 ц/га, кукурудзи – 110 ц/га, сої – 36 ц/га.

Єдине, що засмутило, це зниження цін на сільгосппродукцію, які «впали» приблизно на 20%.

–  Які ґрунти в господарстві та за якими технологіями їх обробляєте?

•  Наші поля «розкидані» по території та тягнуться в різні сторони на велику відстань – до 50-60 км одне від одного. Тому й ґрунти у нас різні: починаючи від так би мовити «глини глинистої» і закінчуючи хорошим чорноземом. Тож і технології обробітку ми застосовуємо різні: на полях, що після кукурудзи, ми старалися провести оранку, аби зменшити затрати. Проте, оскільки зовсім не було вологи, то на деяких полях плуг не міг увійти в землю, і доводилося проводили глибоке розпушування, подрібнення поживних рештків, дискування.

Суворо дотримуючись сівозміни, пшеницю сіємо тільки після соняшнику, тому одразу після збирання застосовуємо поверхневий обробіток, щоб використати ту мінімальну вологу, котра залишилася в землі.

Під ріпак щороку використовуємо органічні добрива, адже маємо свої курники, також частково застосовуємо «органіку» й під кукурудзу.

•  А яка ситуація на полях тепер?
•  Наші поля вже повністю підготовлені до нового сільськогосподарського сезону, ми забезпечені мінеральними добривами.

Якщо говорити про стан озимих, то, оскільки через те, що від середини червня опадів не було, ріпак і зернові доводилось сіяти в суху землю, то пшениця почала кущитися наприкінці жовтня, коли випали невеликі дощі, ріпак також почав рости в той самий період. Проте, нині ситуація непогана: пшениця в доброму стані, ріпак – у посередньо-доброму, він майже не пошкоджений ні шкідниками, ні хворобами, на найгірших посівах маємо 4-6 листочків.

•  У кого з дистриб’юторів купуєте мінеральні добрива?
•  Ми намагаємось працювати з офіційними дистриб’юторами як насіння, так і мікродобрив і засобів захисту рослин перевірених виробників. Два роки тому познайомилися з компанією ТОВ «Сервіс-Агрозахід». Минулого року ми купували у «САЗу» міндобрива виробника Siarkopol  TARNOGRAN для зернових, а також рідке добриво Інтермаг Титан. Результатом задоволені, тож в майбутньому плануємо придбати у компанії й засоби захисту рослин. До того ж, сподобалася і робота менеджерів, які постійно на зв’язку та готові у будь-який час приїхати в господарство, аби проконсультувати, надати поради, розповісти про новинки.

Вадим Западинчук, менеджер Хмельницького відділення компанії ТОВ «Сервіс-Агрозахід»:

«Дуже приємно працювати з таким великим і поважним господарством, тож ми пропонуємо їм лише найкраще. Ми дуже раді, що вони задоволені застосуванням наших препаратів. Надалі плануємо розширювати співпрацю щодо мікродобрив, засобів захисту рослин. Також хочемо зробити експеримент зі застосування Альгомель ПУШ – єдиного добрива у світі на основі червоних водоростей, яке ТОВ «Сервіс-Агрозахід» ексклюзивно поставляє на український ринок».

Анна Артим  ( Журнал "АгроЕліта" №1-2 (84-85)/2020