Державне сільськогосподарське підприємство ДП «ДГ «Подільське» було засноване у 2010 році на базі Подільської дослідницької станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва. Господарство знаходиться в м. Хоростків на базі селекційно-дослідної станції, яка була створена ще у 1946 році, та де у свій час було здійснено багато цінних розробок у сфері вітчизняного насінництва. Сьогодні, як не прикро, українська аграрна наука не має відповідних ресурсів для стабільного розвитку, однак це не заважає ініціаторам прогресу здійснювати всі можливі кроки у впровадженні сучасних технологій. Про це, власне, ми і поспілкувались з директором ДП «ДГ «Подільське» Пасічником Іваном Михайловичем.
Господарство в основному займається вирощуванням зернових, зернобобових і технічних культур, обробляє 1068 га землі. Має як товарні посіви, так і дослідні – з випробування нових сортів, – які контролюються Тернопільською дослідною сільськогосподарською станцією. Сівозміна в товарних посівах господарства 2017 року була складена наступна: 192 га озимої пшениці, 118 га – ярої пшениці, 109 га – ярого ячменю, 132 га – соняшнику, 220 га – сої та 200 га – цукрового буряку.
Іван Михайлович розповідає:
- З врожаю 2017 року у нас залишилися незібраними тільки 100 га цукрових буряків, втім, частина викопаних ще не перевезена на цукровий завод. Його зазвичай запускали приблизно 5 вересня, а цього року запустили 25-го, ось ми і дочекались несприятливих умов для копання. Зараз багато дощів, збирати складно, тому доводиться чекати приморозків. Як відомо, цього року важка ситуація з цукровими заводами, в багатьох господарствах солодкий корінь лежить в полі і «відпочиває», втрачаючи цукристість та вагу.
- Які ви зробили підсумки за сезоном 2017 року?
- На початку року умови були досить непрості і зовсім неоптимістичні. Холодна весна значно затримала нормальний процес вегетації культур. Перепади температур сприяли розвитку хвороб та бур’янів, який складно було контролювати. В додаток, у нас пройшли суховії. Вологи більше ніж достатньо, вона зіграла ключову роль в успішних цьогорічних врожаях. Але дощі у жовтні та листопаді завадили нам вчасно збирати пізні культури.
- Чи є якісь особливості місцевості, де ви вирощуєте культури?
- Майже немає, поля рівні. Складність полягає лише в тому, що 80% наших полів знаходиться далеко від траси, що значно уповільнює логістичні операції.
- Розкажіть про Ваші основні технології в господарстві.
- Технології переважно традиційні: на всіх площах робимо оранку, тільки під сою дискуємо. Вносимо якісні добрива та засоби захисту, але ще не в повній мірі, ще нам треба розвиватись в цьому напрямку. Як попередник для цукрових буряків сіємо гірчицю в якості сидерата, це дає значну прибавку врожайності.
- Плідно співпрацюємо з ТОВ «Сервіс-Агрозахід», особливо подобаються польські добрива Tarnogran, що вони пропонують, даємо їх майже під всі культури. Мікродобрива теж вносимо обов’язково, на практиці переконались в значному позитивному ефекті від них. Наприклад, повну систему внесення (добрива, підживлення селітрою, бор, ґрунтовий регулятор росту, ґрунтовий гербіцид) згідно рекомендацій спеціалістів «Сервіс-Агрозахід» зробили цьогоріч під озимий ріпак, і вже бачимо чудовий початок вегетації.
- З кожним роком наше господарство зростає, збільшує врожайність культур. Наприклад, врожай з деяких сортів озимої пшениці, зокрема «Дарунок Поділля», більше 70 ц/га – для нас це результат непоганий. Враховуючи нашу специфіку як державного підприємства, зазначу, що сіємо ми здебільшого сорти вітчизняної селекції, пробуємо майже всі з різних інститутів. Багато хто з сучасних аграріїв відноситься до них скептично, але на прикладі пшениці зазначу, що наші сорти мають відмінні хлібопекарські якості (хороший приклад – старий перевірений сорт «Збруч», новий сорт «Щедрість одеська»), хоча і не дають таких високих врожаїв як закордонні.
- В цілому я думаю, що не дивлячись на складнощі, у нашого підприємства є хороші перспективи. Поступово оновлюємо парк техніки, працюємо над підвищенням рівня технологій, сподіваюсь, дійдемо і до впровадження точного землеробства. Віримо в найкраще!
Спілкувалась Тетяна Бєлінська