ЧИ МОЖЛИВО ОТРИМАТИ 35 Ц/ГА СОЇ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ПОГОДНИХ УМОВ?, журнал Агроном, 05.2016р. (2, №52)

Роман Проць, к. с.-г. н., генеральний директор ТОВ «Сервіс-Агрозахід»

 Соя – стратегічно важлива культура для людства. Вона є одним із основних джерел для отримання білка. Крім того, сою широко використовують для виробництва рослинної олії, причому виробляють її стільки, скільки з усіх інших олійних культур разом узятих. Цих двох аргументів достатньо для того, щоб вважати сою найбільш перспективною культурою у світі. Площа її посівів у 2015 році становила близько 110 млн га при середній урожайності 25 ц/га.

Проте є й інший важливий аргумент на користь сої, завдяки якому ця культура займає гідне місце у структурі посівів багатьох агропідприємств. Завдяки біологічній азотфіксації соя збагачує ґрунт азотом і покращує «здоров’я ґрунтів».

Названі вище позитивні якості сої, в тому числі й з точки зору економіки, вже давно оцінили аграрії таких країн, як США, Бразилія, Аргентина, Канада.

В Україні, хоч і з деяким запізненням, теж спостерігається зростання посівних площ під цією культурою (з 70 тис. га в 2001 р. до 1,8 млн га в 2015 р.). Впродовж кількох останніх років соя залишається однією з найбільш привабливих культур для українських виробників. Основні причини цього – порівняно висока рентабельність виробництва, можливості для подальшого збільшення посівних площ і перспективні ринки збуту. За показниками рентабельності серед основних сільгоспкультур соя займає друге місце, поступаючись тільки соняшнику.

Взагалі більш правильно з технологічної точки зору українські аграрії почали вирощувати сою лише в останні п’ять років. Середня урожайність за ці роки становила 19,5 ц/га. Загалом же в нашій країні середньорічна урожайність культури на 28–37% нижча, ніж у країнах – світових лідерах: США, Бразилії, Аргентині, Канаді.

Деякі аграрії, звичайно, досягали кращих результатів, але це було лише в окремі роки та на окремих полях. А 2015 рік взагалі показав, наскільки урожай сої може залежати від погодних умов, особливо, коли аграрії до цього не були готові. На жаль, більшість вітчизняних виробників не мали достатньо інструментів, які б давали змогу отримувати стабільні врожаї за несприятливих погодних умов (як, наприклад, брак вологи в 2015 р.). Хоча, як показує світовий досвід, сою успішно вирощують в таких країнах, як Iндія, Бразилія, США, Китай, де погодні умови значно гірші, ніж в Україні. Тому можна зробити висновок, що технології, які застосовуються сьогодні в Україні, є недосконалими.

Отож, наше завдання – розробити такі технологічні схеми, які б дали змогу отримувати максимально високі врожаї на різних ґрунтах і за різних кліматичних умов. Для цього ми обрали по два поля з різними сортами у трьох господарствах (два з яких розташовані в різних зонах Тернопільської області й одне – у Хмельницькій області), де хочемо виростити максимально високий врожай сої, вводячи такі технологічні елементи, які будуть за ситуацією реагувати на нестачу чи надлишок опадів, мінімально низькі температури, типи ґрунтів тощо.

На сторінках журналу «Агроном» ми будемо описувати технології на обраних полях впродовж усього періоду вегетації – аж до збирання з фіксацією результатів врожаю.

Цей дослід є своєрідним продовженням наших попередніх проектів «100 ц/га озимої пшениці» та «50 ц/га озимого ріпаку», які ми висвітлювали на сторінках журналу впродовж 2013–2015 років. Але, на нашу думку, він буде більш цікавим, оскільки, окрім різних технологічних схем і сортів, ми також будемо досліджувати різні системи удобрення в межах одного поля (на полях ТОВ «Україна 2001»).

Отож, на момент виходу журналу ми можемо говорити про ранню весну, що є, безумовно, позитивом для отримання гарного врожаю, а також про дефіцит вологи на полях в с. Коцюбинці Гусятинського р-ну Тернопільської області і в смт Теофіполь Хмельницької області та дещо кращу ситуацію на полях в с. Мшанець Теребовлянського р-ну Тернопільської області і в с. Корчівка Красилівського р-ну Хмельницької області.

Попередниками у всіх випадках є озима пшениця, що, безумовно, є перевагою для сої. У двох господарствах (ПСАФ «Нічлава» та ПрАТ «Мшанецьке») насіння було оброблено фунгіцидним протруйником Февер в нормі 350 г/т (на одному з полів – біопротруйником Фітохелп в нормі 2,5 л/т), а в Хмельницькій області ТОВ «Україна 2001» використовувало протруйник Максим ХL із нормою 1 л/т. Також всі господарства провели інокуляцію насіння (ТОВ «Україна 2001» – подвійну).

Перед сівбою на всіх полях вносили добрива за різними схемами. Особливу увагу в цьому випадку хочеться звернути на використання добрив французької компанії «Тімак Агро». Ці добрива за рахунок комплексу Фізіо плюс значно краще стимулюють розвиток кореневої системи та збільшують кількість кореневих волосків, що дає можливість краще абсорбувати вологу й мінеральні елементи. Це є одним із технологічних заходів, який ми пропонуємо використовувати для підвищення пластичності рослини. Надалі, під час вегетаційного періоду, ми будемо використовувати й інші технологічні новинки, за допомогою яких можна збільшити чи зменшити транспіраційний коефіцієнт, період вегетації, період цвітіння, продовжити життєдіяльність бульбочкових бактерій тощо. Тож радимо слідкувати за наступними номерами журналу.

ПСАФ «НІЧЛАВА»

Iнформацію надає

Коціра Степан Євгенович,

голова правління

ПОЛЕ 1

СОРТ ТЕРЕК

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Лущення

– Рихлення на глибину 35 см

– Дискування

– Боронування

– Сівба з внесенням нітроамофоски (N16P16K16), 100 кг/га

ПОЛЕ 2

СОРТ КУБАНЬ

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Лущення

– Рихлення на глибину 35 см

– Дискування

– Боронування

– Сівба з внесенням нітроамофоски

(N16P16K16), 100 кг/га

ПрАТ «МШАНЕЦЬКЕ»

Iнформацію надає

Іліщук Петро Васильович,

голова правління

ПОЛЕ 1

СОРТ СІНАРА

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Лущення

– Рихлення на глибину 35 см

– Дискування

– Боронування

– Сівба з внесенням нітроамофоски (N16P16K16), 100 кг/га

ПОЛЕ 2

СОРТ ТЕРЕК

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Дискування

– Рихлення на глибину 30 см

– Культивація на глибину 10 см

– Коткування

– Внесення добрив – нітроамофоска (N16P16K16), 100 кг/га + Єврофертіл Плюс 38, 100 кг/га

– Передпосівний обробіток на глибину 4 см

– Сівба

– Коткування

– Внесення гербіциду – Артист, 2,5 л/га

ТОВ «УКРАЇНА 2001»

Iнформацію надає

Камінський Олександр Петрович,

Директор

ПОЛЕ 1

СОРТ НАЯ

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Лущення

– Рихлення на глибину 35 см

– Культивація на глибину 10 см

– Боронування (закриття вологи)

Варіант 1

– Внесення добрив – Сульфамо 30, 100 кг/га

– Передпосівна культивація на глибину 4-5 см

– Сівба з внесенням Єврофертіл Плюс 38, 100 кг/га

Варіант 2

– Внесення добрив – сульфат амонію, 100 кг/га

– Внесення добрив – діамофоска (N10P26K26), 100 кг/га

– Передпосівна культивація на глибину 4-5 см

– Сівба

ПОЛЕ 2

СОРТ ЧЕРЕМОШ

АГРОНОМІЧНІ ЗАХОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗДІЙСНЕНІ НА ПОЛІ

– Лущення

– Рихлення на глибину 35 см

– Культивація на глибину 10 см

– Боронування (закриття вологи)

Варіант 1

– Внесення добрив – Сульфамо 30, 100 кг/га

– Передпосівна культивація на глибину 4-5 см

– Сівба з внесенням Єврофертіл Плюс 38, 100 кг/га

Варіант 2

– Внесення добрив – сульфат амонію, 100 кг/га

– Внесення добрив – діамофоска (N10P26K26), 100 кг/га

– Передпосівна культивація на глибину 4-5 см

– Сівба